Його серце везло її до спокою: дідусь із Запоріжжя проїхав 1000 км, щоб урятувати онуку від війнu
2022 року чоловік проїхав за кермом старенького авто декілька діб, щоб врятувати свою родину
Історію сім’ї Платових дізналася вся Україна завдяки відео, де розгублений дідусь загойдував маленьку онучку Ізабеллу. Сім’я втікала з села Степове Запорізької області, куди зайшли окупанти ще на початку весни 2022 року. 84-річний Валентин подолав 1 тис. км до Івано-Франківська, де волонтери змогли допомогти сім’ї із житлом. Наразі у них все добре. Про це повідомляється з посиланням на родича сім’ї Платових Юрія.
«Тримається, трішки хворіє, бо все-таки сидіння в холодному підвалі дає про себе знати, але він молодець, доглядає онуків», – пише Юрій у своїх соцмережах про дідуся Валентина.
На коментар, що міг би Юрій показати й себе, відповів, що зараз знаходиться в окупації, тому не може цього зробити. Натомість поділився світлинами вже чотирирічної дівчинки, яка три роки тому міцно спала в обіймах свого дідуся.
Історія сім’ї Платових
Дідусь і його родичі виїхали із села Степового, яке розташоване за 50 км від Запоріжжя. Туди російські окупанти зайшли в перші дні весни. Ворог розмістив там свою техніку і почав стріляти по українських населених пунктах.
Дідусь вивозив з-під обстрілів сина, невістку та трьох онуків. Це була найдовша подорож у його житті. Про це чоловік розповів у коментарі ТСН. Валентин зізнався, що дорогою дуже переймався, щоб окупанти не поцілили в авто.
Виїхала сім’я спочатку до Запоріжжя та перебувала у Запорізькому центрі переселенців, у якому було зняте зворушливе відео. Прокоментував той момент уже пізніше: «Дитина є дитина. Її потрібно качати, щоб вона була щаслива, здорова. Ось я її і качав, щоб вона ніколи не бачила того, що я бачив».
Після цього дідусь Валентин подолав 1 тис. км до Івано-Франківська, де волонтери почали збирати кошти на нову домівку для сім’ї. Вже за чотири місяці у Платових з’явилась домівка у маленькому селі на Прикарпатті з чотирма кімнатами, літньою кухнею, хлівом та стодолею.
Сім’я не вірила своєму щастю, адже у Запорізькій області мали чимале господарство. Тепер мріють його відновити тут. Валентин зізнавався, що мріє про кавуни, щоб росли, як вдома.
